Дев’ять найнебезпечніших вершин світу

Аннапурна (8091 метр, в перекладі з санскриту «Богиня родючості»)

Один з 14 восьмитисячників планети (десята по висоті), знаходиться в центральній частині непальських Гімалаїв. Попри те, що Аннапурна стала першим восьмитисячником, підкореним людиною (1950 рік), ця гора, також, є найнебезпечнішою для сходжень. На 130 вдалих сходжень доводиться 53 загиблих альпіністи. До цього числа входить і наш знаменитий співвітчизник Анатолій Букрєєв. Виживши в жахливу трагедію на Евересті в 1996 році, він загинув роком опісля при сходженні на Аннапурну. Ця гора могла стати його 12 підкореним восьмитисячником.

К2 (8611 метрів, вона ж Чогорі, Дапсанг або Годуін Остін)

Друга за висотою після Евересту вершина світу знаходиться на території пакистанської частини Кашміру і відноситься до гірського масиву Карокорум. Перше сходження скоєно в 1954 році італійською експедицією під керівництвом Ардіто Десіо, першими на вершину піднялися альпіністи Ліно Лачетеллі і Акіли Компаніоні. К2 технічно одна з найскладніших гір світу, 249 осіб піднялися на вершину, 60 загинуло при сходженні.

Нангапарбат (8126 метрів, санскрит «Гола гора», також Діамір «Король Гор»)

Нангапарбат – дев’ята за висотою гора світу, що знаходиться в північно-західних Гімалаях на території пакистанської частини штату Кашмір, замикає трійку найнебезпечніших для сходжень гір. Перше вдале сходження скоєно в 1953 році Германом Булем, учасником німецько-австрійської експедиції. Нангапарбат за рівнем технічної складності цілком порівнянна з К2, її південно-східна сторона (Рупальская стіна), є найвищою прямовисною стіною в світі (4,5 кілометра) і названа серед альпіністів «пожирач людей». За всю історію сходжень на горі загинуло 64 альпіністи.

Канченджанґа (8586 метрів, третя за висотою гора світу)

Її назва означає «п’ять скарбів великих снігів». Цей самий східний з восьмитисячників знаходиться на кордоні Непалу та індійського штату Сіккім. За місцевою легендою Канченджанґа – втілення жіночого божества і намагається вбити будь-яку жінку, яка намагається піднятися на вершину. І дійсно, тільки одній жінці до 1998 року вдалося щасливо піднятися на вершину, це була альпіністка з Британії Дженет Харісон, яка, однак, загинула чотири роки по тому під час сходження на Дхаулагирі. Останнім часом, попри загальну тенденцію зниження ризику сходжень, у випадку з Канченджангу це правило не працює, і, якщо брати статистику останніх років, то саме Канченджанґа нині є найнебезпечнішою горою в світі. За статистикою сходжень на Канченджангу гине 22 відсотки альпіністів.

Ейгер (Айгер) 3970 метри

Розташована в Берна Альпах вершина Ейгер не надто висока по гімалайських мірках, проте, займає п’яте місце в сумній статистиці сходжень. Її північна стіна висоті 1650 метрів здобула назву «стіна-вбивця». Перше вдале сходження по північній стіні, відбулося в 1966 році і зайняло цілий місяць!

Маттерхорн (4478 метри)

Гора в Альпах на кордоні Швейцарії та Італії, одна з найкрасивіших і дивовижних вершин світу, займає шосте місце в сумній статистиці сходжень. Це викликано цілим рядом різних чинників, в тому числі частими лавинами і каменепадами, а також винятковою популярністю маршруту в піковий сезон.

Гора Вінсон (4892 метри)

Гора знаходиться в Антарктиді, і її крайній ступінь ізоляції від будь-якої цивілізації може зробити будь-яку помилку при сходженні фатальною.

Байта бракка (Огр (Людожер, англ.) 7285 метри)

Розташована на півночі льодовика Біафо в Карокорум, гора цілком виправдовує свою назву і є однією з найбільш технічно складних для сходжень гір світу. Перше сходження відбулося в 1977 році, в наступний раз люди зійшли на її вершину лише в 2001, тобто, 24 роки по тому!

Еверест (Джомолунгма, 8848 метри)

Найвища вершина світу знаходиться на кордоні Непалу і Тібету. Перше вдале сходження скоєно в 1953 році шерпа Тенцингом Норгеєм та новозеландцем Едмундом Хілларі. З моменту першого сходження близько 1500 чоловік піднялося на вершину і близько 200 не повернулися. Останнім часом сходження на Еверест стають більш безпечними, і це попри серйозну технічну складність гори, обумовлену її безпрецедентною висотою. Пояснюється це чудовою інфраструктурою і кращими гідами шерпами, які заходять на вершину іноді по кілька разів за сезон, закидаючи необхідне спорядження.

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!