Собака-герой Балто

На початку 1925 року дифтерія – страшна хвороба, що нападала на дітей, – розбушувалася в поселенні Ном. Необхідна була вакцина, притому всім навколишнім лікарням. Зв’язавшись по телеграфу зі всіма довколишніми містами, з’ясували, що трохи вакцини залишилося в місті Анкорідж (Anchorage), яке лежало за тисячу миль від поселення.

Крижаний шторм і буря не дозволяли злітати літакам. Було вирішено перевезти вакцину поїздом в місто Ненана (Nenana), але не далі, за відсутністю залізничних колій. Проте Ненана розташовувалася на відстані, що перевищувала тисячу кілометрів крижаної пустелі. Жителі Нома запропонували вихід: спорядити собачу упряжку і покладатися на швидкість і силу собачих лап і майстерність ведучих упряжки.

Спорядивши команду, упряжки відправилися назустріч крижаному вітру і снігу. Багато хто здався в процесі переходу. Це недивно, адже було майже неможливо знайти дорогу в сніговому бурані. Першим прибув в Ненану Гунар Кассен (Gunnar Kassen), в чиїй упряжці лайок був Балто.

Проте по дорозі назад Гунар був паралізований обмороженням і не міг продовжувати та керувати командою. І ось, коли Гунар Кассен втратив всяку надію врятувати дітей Нома, Балто, який пам’ятав дорогу, почав сам вести упряжку, він повів команду назад в місто, не зменшуючи швидкість до благополучного прибуття в Ном. Після прибуття собаки були такі виснажені, що у них не залишилося сил навіть на гавкіт, та зате вакцина була доставлена хворим. Дякуючи цій собаці було врятовані життя десятків дітей!

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!