Нещасливе ім’я

Ім’я Георга Стеллера – німецького натураліста експедиції командора Вітуса Берінга –добре знане усіма, кого цікавлять проблеми охорони природи. В 1741 році йому пощастило відкрити два доти невідомі науці види тварин – морського ссавця і птаха, що їх він описав у своїй книзі «Про морських тварин». Трагічна доля величезного морського ссавця – стеллерової корови – стала прикладом вбивства тварин, який увійшов до більшості підручників. Відкритий одночасно з нею баклан відомий менше, та доля його виявилась такою ж сумною.

Стеллерів баклан був великим, гарним птахом, за розмірами набагато більший від гуски. В шлюбний період його темне, з металевим полиском оперення ставало особливо гарним. Через яскраві жовті у вигляді окулярів кола навкруг очей його навіть спершу називали очковим бакланом.

Як і багато інших великих морських птахів, цей вид утратив здатність до польоту і ця обставина, цілком імовірно, вирішила його долю. Чудовий плавець, стеллерів баклан добре пристосувався до умов життя на Командорських островах. Море, яке не замерзає, з силою силенною риби й неприступні для земних хижаків місця гніздування на скелях давали можливість розвиватися величезним скупченням цих птахів.

До появи людини на острові баклан не був готовий. Протягом ста років заради яєць і м’яса тривало безжалісне винищення численних колоній птахів. До початку сорокових років XIX ст. стеллеровий баклан зник з лиця землі.

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!