Хвилі-вбивці

Морські блукаючі хвилі вбивці – це величезні хвилі, які з’являються час від часу в океані. Їхня висота може з легкістю перевищувати 30 метрів. Також їм властиво абсолютно «неприродна» для морських хвиль поведінка. Найбільшу небезпеку такі хвилі становлять для кораблів. Наприклад, будь-яке судно, якому на своєму шляху не пощастить зустрітися з хвилею-вбивцею, може затонути всього лише за декілька хвилин.

Існує важлива обставина, яке дозволяє науковцям виокремити даний феномен – хвилю-вбивцю – від інших схожих явищ (схожих за розмірами морських хвиль). На відміну від того ж цунамі, яке набирає висоту і масу лише при наближенні до берегової лінії, і яке утворюється в основному через підводні землетруси і зсуви, поява хвиль-вбивць ніяк не залежить від якихось природних катаклізмів і катастроф. Такі хвилі часто з’являються при повному штилі. Це наштовхує на думку, що поява гігантських хвиль провокує динаміка самого виникнення хвиль і їх подальшого поширення в океані.

Тривалий час існування таких хвиль вважалося недоведеним, оскільки їх не можна було пояснити з фізичної та математичної точки зору. Також існування хвиль вбивць спростовувала класична океанологія. Науковці, які вивчали океан, довгий час вважали, що існування хвилі більш, ніж двадцять метрів просто неможливо в морях і океанах Землі. Дуже довго цей природний феномен був лише міфом – не було жодних фото і відео. А це істотно підливало горючого у вогонь дискусій з приводу правдивості існування величезних водних гігантів. Тим не менш, взимку 1995 на одній з нафтових вишок, що недалеко від Норвегії в Північному морі, вперше була сфотографована хвиля немислимої висоти. Її висота сягала двадцяти п’яти метрів, і хвиля була прозвана «хвилею Дропнера».

Після того, як інформація потрапила до американських вчених, спеціально для дослідження цього природного явища був створений проект, який отримав назву «Максимальна хвиля». Метою досліджень було постійне спостереження за поверхнею світових океанів. У цьому вченим допомагали супутники ERS-1 і ERS-2, що знаходяться на орбіті Землі. За кілька тижнів спостережень було зафіксовано близько десятка гігантських хвиль, висота яких перевищувала двадцять п’ять метрів. Проект «МХ» дозволив по-новому подивитися на причини загибелі суден, які перевозили контейнери й інші важливі вантажі.

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!