День подяки

Це трапилося 1606 року. Велика група англійців відокремилась від офіційної англіканської церкви і створила свою власну. Англійські власті почали переслідувати своїх непокірних громадян і ті вимушені були тікати до Голландії. Там терпимо поставилися до нової віри, та все ж несолодко велося емігрантам на чужині, важко було собі заробляти на кусень хліба. І тоді вони вирішили їхати до Північної Америки, де вже утворилися англійські колонії. 9 листопада 1620 року корабель «Мейфлауер» висадив пілігримів на мисі Кейд-Код, що тягнеться вздовж узбережжя массачусетської затоки.

Зима була вже на носі. Рушати в путь у Вірджинію – кінцевий путь мандрівки – вже видавалося небезпечним і пілігрими вирішили залишитися у цих краях, які вони охрестили Новою Англією. 11 листопада перша група емігрантів вирушила на розвідку. Вона висадилась на берег у тому місці, де зараз розкинулося місто Плімут, і вирішила там створити своє перше поселення. Будівництво фортеці, обнесеної частоколом, було перерване через холоди і нестачу їжі. Тієї зими тяжко захворіла і загинула половина пілігримів, а ті, що залишилися живими, навесні 1621 зав’язали дружбу з індіанцями, які навчили їх вирощувати кукурудзу і гарбузи.

Ранньої осені колоністи зібрали свій перший урожай. Вони влаштували свято, на яке запросили своїх друзів індіанців і назвали його «Подяка». Перша подяка затягнулася на цілих 3 дні, упродовж яких пілігрими і їхні гості частувалися смаженою індичкою, гарбузом та кукурудзою. Відтоді це свято почали відзначати досить регулярно, хоча і стихійно.

Проте, у 1789 році президент Дж. Вашингтон узаконив свято спеціальним указом. Воно стало називатися Днем Подяки. День Подяки відзначають в останній четвер листопада. Від Білого дому до найскромнішого ранчо у Техасі – в усіх оселях Америки цього дня апетитно пахне смаженою індичкою та гарбузовим пирогом. Їжа, яку їли пілігрими, стала символом свята. 

І ось урочиста мить! Господар вносить індичку, начинену хлібом, потрушками, спеціями, картоплею, запеченою у вершках, і гарбузовий пиріг. Зараз, звісно, на святкових столах страв значно більше, ніж у ті стародавні часи. Та хто знає, може без тієї індички, гарбузового пирога і кукурудзи історія Америки була б зовсім інакшою, аніж зараз?

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!