День святого Жана

Нечиста сила, яка впродовж року поводить себе досить спокійно на всій території Франції, у день святого Жана відзначається особливою прикрістю. Мабуть, на неї діє температура повітря, адже свято Святого Жана припадає на день літнього сонцестояння. Але, так чи інакше, з нечистою силою треба боротися, тому молоді люди, що живуть у сільській місцевості, зранку вирушають збирати рослини. Їх називають травами святого Жана. Особливу магічну силу мають папороть, плющ, звіробій, деревій, вербена, заяча капуста, ірис, цвіт бузини, кмин, кріп, буркун, ромашка, повитиця, лаванда, часник, листя та гілки горіха. Список цілющих рослин такий великий, що, здається, після свята Франція залишиться без рослин. Та що вдієш.

Мистецтво боротьби з нечистою силою вимагає жертв. З трав плетуть вінки, з них складають букети у формі хреста, чого особливо бояться усілякі вурдалаки. А вже далі щодуху беруться за виведення нечистої сили.

За збиранням зілля, що має магічну силу спливає весь день. А коли над старою доброю Францією опускається ніч, в усіх її краях спалахують вогнища. Розпалити таке багаття річ не проста. Для цього потрібний сухий хмиз, який дає яскраве полум’я, жмутки соломи, сухої папороті, яку вкривають травою або зеленими гілками, і колоди. Іноді складають вогнище заввишки з цілу вежу. Через таку вежу і з жердиною не кожен перестрибне! Лише коли вогнище трохи прогорить , починаються стрибки через вогонь. Стрибають, щоб запастися добробутом на весь рік та запобігти хворобам. А ще вважається, що чим вище стрибне людина тим вище виросте пшениця. Старші люди також хочуть добра і здоров’я, але так високо, як молодь, вони стрибати не зможуть. Тому, дочекавшись, коли вогнище згасне, вони просто переступають через нього. Та це буде згодом, а поки що вогнище горить щосили! Молоді дівчата пильно стежать за тим, як стрибають хлопці. Адже, якщо хлопець потрапить ногою у вогнище, заміж за нього краще не йти – це поганий знак. Парубки і дівчата, які цього року мають намір одружитися, стрибають через полум’я за руки. А ще заведено розгойдувати дівчат над вогнищем – це роблять юнаки. Не біда, якщо дівчина трохи обпечеться – зате у неї не буде боліти поперек у жнива. Якщо на селі завівся якийсь недобрий чоловік, у вогні спалюють його опудало. Після цього злидень одразу ж подобрішає.

У часи похмурого середньовіччя на вогнищах  спалювали чорних котів і лисиць свято вірячи, що у цих тварин втілилася відьма. Але зараз коти усіх забарвлень гуляють безтурботно селом – їх ніхто, на щастя, не кривдить і лисиць теж. А на ранок, коли вогнища догорять, молодь влаштовує боротьбу за вуглі, адже вони потім будуть цілий рік оберігати дім від пожежі та інших бід. Не біда, що і обличчя, і одяг, і руки перемазанні попелом – зате добробут тим, хто ухопив більше вуглів, тепер забезпечений.

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!