Цікаві факти про водопад Вікторія

Водопад Вікторія знаходиться на річці Замбезі, четвертійпо величині в Африці, на кордоні між Зімбабве і Замбієй. Ширіна водопаду — приблизно 1800 метрів, висота — 108 метрів.

Водопад утворився в місці, де Замбезі різко падає у вузьке (приблизно 120 метрів шириною) міжгір’я, вирізане водою в розломі земної кори. Багаточисельні острівці на гребені ділять водопад, формуючи протоки. З часом водопад відступав вгору за течією, прогризаючи собі все нові і нові міжгір’я. Ці міжгір’я тепер утворюють зигзагоподібне русло річки з прямовисними стінами.

Вважається, що першим європейцем, що побачив водопад, став Девід Лівінгстон. 17 листопада 1855 року, під час подорожі від верхів’їв Замбезі до гирла річки (1852—1856), Лівінгстон досяг водопаду і назвав його на честь королеви Вікторії.

Сила удару багатотонних мас води об породу знизу така, що вода перетворюється на “пару” і вибивається назад стовпами “диму” заввишки в декілька сотень метрів, видимих з відстані в десятки кілометрів. Майже на такій же відстані чутний і громовий гул. На мові племені Кололо, що жило тут в 1800-х ” Mosi-oa-tunya ” – “Дим, який гримить”.

Протягом дощового сезону через водопад проходить більше 500 мільйонів літрів води в хвилину, а в 1958 році під час повені в Замбезі відмічений рекордний рівень стоку — більше 770 мільйонів літрів в хвилину.

Водопад Вікторія належить двом національним паркам – «Гримлячий Дим» (Замбія) і «Водопад Вікторія» (Зімбабве). На їх території знаходиться безліч диких тварин і більше сотні видів птиць. У 1989 р. водопад був оголошений ЮНЕСКО частиною усесвітньої спадщини.

У водопадів Вікторія спостерігається рідке явище природи – місячні веселки. Адже веселка виникає в результаті заломлення і розкладання на складові частини спектру світлових променів не лише сонця, але і місяця. Нічні веселки над Вікторією особливо розкішні в повний місяць, двічі в рік, коли Замбезі буває найбільш повноводним.

Водопади практично не відвідувалися людьми до тих пір, поки в 1905 році не була проведена залізниця до Булавайо. Після введення в дію залізниці вони швидко отримали популярність і зберігали її до кінця британського колоніального правління.

Нижче «Киплячого казана», приблизно під кутом 45 градусів до водопаду, через ущелину перекинутий міст, один з п’яти розташованих на річці Замбезі. Міст у формі арки має довжину 250 метрів, вершина моста на 125 метрів вища за нижній рівень річки.

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!