Як насправді звали Попелюшку, і чому ця казка є скрізь від Китаю до Європи

Всі ми пам’ятаємо казку про Попелюшку та її зустріч із принцом. Історія про бідну дівчину, яку протягом багатьох років ображали, а потім вона перетворилася на принцесу, давно стала хрестоматійною. Найчастіше книжка з цією казкою стоїть на наших полицях, написана французом Шарлем Перро, саме вона стала натхненням для диснеївського мультфільму. Шарль Перро далеко не єдиний, хто розповів цю казку, а ще Попелюшка має реальне ім’я. Точніше їх кілька, давайте разом дізнаємось, як так вийшло.

Як же звали Попелюшку

Найвідоміші казки про Попелюшку дійшли до нас у двох варіаціях: Шарля Перро та братів Грімм. В обох казках у героїні немає імені, а лише прізвисько: Попелюшкою дівчину прозвали за те, що вона спала біля каміна, щоб зігрітися, і тому постійно була вся в попелі, золі. В інших героїв казок Шарля Перро та братів Грімм взагалі немає імен, а є лише батько, мачуха та сестри. І хоч знамениті казкарі не залишили ім’я героїні, творці мультфільму постаралися. Якщо подивитися на англійський варіант імені, воно звучить як Cinderella, і воно утворене від слова cinder (зола) і імені Ella.

Втім, “Попелюшка” – це так званий бродячий сюжет, який зустрічається у різних культурах. Найраніша історія зустрічається ще у Стародавньому Єгипті. У єгиптян існувала казка про нещасну рабиню Родопис. Вона втратила свою витончену маленьку сандалію, яка опинилася в руках фараона, і він був цілком зачарований. У результаті Родопис вийшла заміж за фараона, тому що він доклав усіх сил, щоб знайти господиню черевичка. Проте з Родописом тільки все почалося, у Попелюшки є й інші імена.

Тисячі варіацій казки

Насправді історій про Попелюшку сотні, брати Грімм та Шарль Перро лише записали за одним із варіантів. Це один із найпопулярніших сюжетів народного фольклору, що йде в глибину століть. Є подібна казка і в Італії – про дівчину Цеццоллу, в Китаї про Йє Сянь, є іранське втілення Попелюшки. Всі вони мають приблизно однакову історію: нещасних дівчат пригнічували прийомні батьки або зведені родичі, вони потрапили на бал або свято, де в них закохався принц, султан або король. З якоїсь причини вони були змушені бігти і поспіхом впустили туфельку. І саме завдяки цій втраті принцу або султану вдалося знайти свою обраницю, після чого жили вони довго і щасливо.

У всіх казках є чарівництво, на те вона і казка. У канонічному варіанті Шарля Перро, і найпоширенішому, помічницею виявляється чарівниця. А ось Йє Сянь їде на маскарад на честь Нового року, а допомагає китайській Попелюшці рибка, в яку вселився дух матері головної героїні. До речі, ідея про крихітний черевичок, який нікому не підходив, цілком у китайському стилі: згадайте про традицію ніг лотоса, вона існувала в Китаї протягом століть.

У Попелюшки з Ірану у помічницях виявляється чарівна корова, а у братів Грімм Попелюшці допомагає чарівне дерево.

Але найцікавіше, що змінюються не лише помічники, а й якась твердість від народу до народу. Так, якщо пам’ятаєте братів Грімм, то сестри Попелюшки відрубують собі пальці, щоб залізти в туфельку. Є й інші кровожерливі варіанти казок: Попелюшка насправді позбавила життя мати, щоб батько одружився з більш вигідною пасією.

То чому цей сюжет закріпився у різних культурах? Справа в тому, що він піднімає актуальні для всіх часів і народів питання про знецінення праці, приниження деяких верств суспільства і про те, яка складна доля може чекати на прийомних дітей. Ну і звичайно, вічні питання про жорстокість людини та несправедливість, а також про те, що доброчесність, чесність та доброта обов’язково будуть винагороджені. Як говорить народна мудрість: казка – брехня, та в ній натяк, і ця мудрість передається протягом століть.

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!