Загадкові озера


Озеро-прірва розміщене в кратері згаслого вулкану на території Єллоустоунського Національного парку США. Приблизно шість тисяч років тому під час сильного виверження верхівка вулкана провалилася й утворилась глибока прірва-воронка. З часом дощі заповнили водою, і виникло озеро завглибшки 570 метрів.

 

Озеро смерті, що на острові Сицилія, – «наймертвіше» на Землі. Береги озера позбавлені рослинності, а в його воді немає нічого живого. Будь-яка істота, котра потрапляє в нього, миттю гине. Коли було зроблено аналіз води, то виявилося, що в ній великий вміст сірчаної кислоти. Подальші дослідження виявили два осередки, через які із земних глибин надходить ця речовина.

Озеро-вбивця. Страшна трагедія, яка забрала життя 2000 людей, сталася в Центральній Африці. Кратер вулкана Ніос, у Камеруні, був заповнений водою і утворилося велике озеро. 21 серпня 1986 року жителі села неподалік від вулкана почули гучний звук, схожий на гарматний постріл. Через кілька хвилин із води кратерного озера здійнялась величезна газова хмара. Вона накрила собою село і всю навколишню місцевість на багато кілометрів. Від смертоносного газу загинули всі мешканці села, свійські та дикі тварини.

Озеро, де живуть акули, називається Сентані. Воно міститься біля північного узбережжя Нової Гвінеї в горах на висоті 150 метрів над рівнем моря. В озері живуть не лише морські хижаки-акули, а й риба-пила!

Дуже давно озеро Сентані було морською лагуною, але потім відокремилося від моря і під час тектонічних здіймань земної кори опинилося в горах. Морські хижаки, які лишилися в озері, поступово пристосувалися до нових умов життя в прісній воді й чудово себе почувають.

Озеро айсбергів міститься в центрі Тянь-Шаню, неподалік від вершини Хан-Тенгрі на висоті понад 3300 метрів. Воно досить велике: завдовжки близько чотирьох і завширшки до двох кілометрів. Льодовики, які оточують озеро, мов сторожа, охороняють шлях до гордої вершини. Їхні стіни такі круті й прямовисні, що майже неприступні для альпіністів. Унікальне озеро заповнене айсбергами, ніби полярне море.

Один з мандрівників, який побував на озері, писав: «Айсберги, виблискуючи в промінні південного сонця пірамідами снігових кристалів, напівпрозорі гроти на поверхні айсбергів, сталактити, які зависають, переливаючись усіма кольорами райдуги, – все е створювало казкове, незабутнє враження…» Деякі крижини здіймаються над водою на 10-15 метрів, що свідчить про велику глибину озера. Айсберги народжуються, відколюючись від льодовика Північний Інилчек, котрий спускається до озера дном ущелини.

Але найдивовижніше, що восени і взимку води в озері немає. Виявилося, що з настанням тепла один з льодовиків, який спускається до озера, – Північний Інилчек – починає скидати  западину розталу воду. В цей час нижній кінець западини перекритий іншим льодовиком – Південним Інилчеком. Наприкінці літа тиск води, котра надходить в озеро, такий великий, що вона прориває льодову перемичку, яка поволі тане, і протягом двох тижнів уся западина порожніє. З настанням холодів зруйнована перемичка забивається кригою і на її місці утворюється загата.

 

Овретан – озеро з давньою викопною водою міститься в Норвегії, неподалік від столичного міста Осло. Під час одного з підводних досліджень озера придонній частині було виявлено ділянку з водою, що позбавлена кисню і збереглася з періоду останнього заледеніння. Це свідчить про те, що вік цієї води приблизно десять тисяч років. 

 

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!