Чому людина відчуває гострий біль при пораненні пальця папером?


Папір здається абсолютно безпечним, але будь-хто, перегорнувши занадто швидко книгу, знає, що листки паперу приховують в собі глибокий, таємничий секрет: можна порізатись і відчувати різкий, зовсім неприємний біль від маленької ранки.То ж чому таке  трапляється і як уникнути неприємних випадків із папером?

Це все пов'язано з нервовими закінченнями. Почнемо з того, існує набагато більше больових рецепторів на наших руках, ніж де-небудь на тілі людини. Відповідно, мозок людини приділяє більше уваги нейронній системі щодо постійного моніторингу можливих загроз для рук, оскільки вони виконують роль однієї із складових частин людського організму при взаємодії із навколишнім світом. Тому сильний біль відчувається, коли щось ранить наші пальці, забезпечуючи невелике додаткове заохочення для нас, щоб тримати руки в безпеці. Також папір є домом для скупчення бактерій, адже вони тільки і чекають моменту, щоб колонізуватись на рані. Проте, присутність бактерій та інших мікроскопічних організмів не може пояснити відчуття болю, принаймі, не в момент порізання. Бактерії можуть призвести до інфекції, якщо рану не дезінфікувати, цей процес може бути болючим, але це займає небагато часу.

Для неозброєного ока здається, що край паперового листа є досить рівним та гладким. Але насправді папір більш схожий на пилу, ніж на лезо. Тому, якщо папір ранить вашу шкіру, то верхній епітелій залишає за собою хаотичний шлях руйнування, а не гладкий поріз. Папір наче легенько рве шкіру, а не робить чистий проріз, який можна зробити, наприклад, ножем. Порізи папером, як правило, є неглибокими, але дуже дрібними. Верхній шар шкіри не має нервових закінчень, проте більш глибока рана може призвести до кровотечі. 

На жаль, кожен з нас може стикнутись із таким неприємним відчуттям, як поранення від листка паперу, але, відчуваючи доволі неприємний біль, запам'ятайте, що навіть кілька тисяч таких ран не вб'ють вас, тому хвилюватись нічого. 

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!