Цікаве про архарів, або гірських баранів


Архар – гірський баран – прекрасна, струнка й велика тварина. Дорослий самець має зріст до 125 см, а важить іноді до 200 кілограмів. Роги самців потужні, міцні й дивно  вигнуті у вигляді завитка. У самок вони трошки інші – тоненькі, короткі й менш вигнуті. Архари, як правило, бурого кольору, а низ шиї та черево у них білі. 

Ще минулого століття на території Західного Тянь-Шаню та його відгалуженнях – у Джунгарському Алатау, Заілійському й Центральному Тянь-Шані архарів було дуже багато. Водилися вони й на Південному Алтаї. Але за останніх 30 років їхня чисельність дуже зменшилася. 

Звичайно, причиною цього є людина. Внаслідок освоєння гірських і пустельних районів, а також полювання, архари  в Чу-Ілійських горах і на Південому Алтаї зникли. Їхнє кількість різко знизилось і в Тянь-Шані. 

Архари живуть на великих висотах, а часом і в передгір’ях. Ці барани ведуть відносно сталий спосіб життя і, як правило, тримаються одного місця, де можна знайти корм протягом усього року, і де їх не тривожать люди. 

Живляться ці тварини лише рослинною їжею. Здебільшого конюшиною, типчаком гострокольником, порічками, шипшиною, а взимку – пагінням тамариксу й інших рослин. Пасуться гірські барани іноді й ночами, а в спекотну полуденну пору року відпочивають. Правда, взимку вони добувають корм цілий день. 

Шлюбні бої в архарів починаються з середини жовтня і тривають до кінця листопада. Самки виношують малюків півроку. Дитинчата народжуються приблизно в квітні-травні. Зазвичай народжується одне, але іноді й двоє ягнят. Середня тривалість життя баранів 10-12 років. Часто вони гинуть під сніговими лавинами і під час довгих суворих зим. Насьогодні їхня кількість небезпечно мала і вони знаходяться під охороною. 

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!