Цікаве про північне сяйво


Полярне сяйво – одне з найгарніших, найграндіозніших і найвеличніших явищ природи. Дехто думає, що воно виникає лише на півночі і називають його “північне сяйво”. Але це неправильно тому, що воно спостерігається як в північних, так і в південих полярних та приполярних районах.

Ось як образно описує його відомий дослідник Північної землі Г.Ушатов: “Небо палало. Нескінченна прозора вуаль укривала весь небосхил. Якась невидима сила коливала її. Вся вона горіла ніжною ліловою барвою. Подекуди з’являлись яскраві спалахи і тут же блідли, немов лише на мить народжувалися й розсіювалися хмари, зіткані із одного тільки світла. В кількохмісцях іще раз спалахнули лілові хмари. Якусь частку секунди здавалося, що сяйво згасло. Та ось довгі промені, подекудизібрані в яскраві віхті, затремтіли блідо-зеленим світлом. Ось вони зірвалися з місця і з усіх боків, швидкі, як блискавки, метнулися до зеніту. На мить завмерли у височині, утворили величезний суцільний вінець, затріпотілиі згасли”.

В холодних країнах зими довгі і люті. Сонце місяцями не з’являється на небі і людям світять лише місяць та зорі. Варто нагадати, що полярна ніч на полюсах триває 179 днів. Ніби замінюючи денне світило, на небі періодично з’являються полярні сяйва. Зазвичай вони тривають по кілька годин, але іноді не покидають небесне склепіння протягом доби і навіть по два-три дні. 

У цей час здається, ніби в повітрі шелестять крилами нтисячі птахів. Насправді ж цей шурхіт належить міріадам крихітник електричних іскор. Відбувається “тиха, безшумна гроза”, в якій не чути ударів грому і не спалахують грізні блискавки. 

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!