Казкові водоспади Сибіру та Далекого Сходу


Найгарніші, найвеличніші і, мабуть, найвищі водоспади Росії розміщені на Східному Саяні. Першим слід згадати знаменитий Гутарський водоспад. Він невисокий – усього 50 метрів, однак його могутність і первісна краса просто вражають. Взимку, скутий кригою, він має ще суворіший і величніший вигляд. У самому серці Саянських гір у річку Кізир впадають два невеликі, але потужні струмки, що беруть свій початок з високих скелястих вершин – піків Грандіозний та Кінзелюк. 

Струмок Водоспадний падає з-понад 200 метрової  висоти кількома каскадами, сріблястим струменем завширшки близько одного метра. Пік Кінзелюк грандіозний сам по собі й здається зовсім неприступним. Водоспад починається майже біля вершини в невеликому льодовому озері, а його вода впадає у озеро біля підніжжя гори. Він летить похиленою скелею, ніби стрибками з невеликими перепадами. Висота сягає 500 метрів.

Дуже багато водоспадів у горах Путорана. Один із них можна вважати найвищим у Росії серед десяти найвищих водоспадів світу. Це 15-ступінчастий водоспад на річці Тальникова загальною висотою 600 метрів. Славнозвісний дослідник далекосхідної тайги В.К.Арсеньєв описав водоспад у верхів’ях річки Ліва Амгу в Примор’ї. Річка тече в каньйоні з вертикальними, заввишки 300 метрів, скелями і раптом падає з 33-метрвого виступу білосніжним водяним стовпом. 

На острові Ітуруп з північно-східного схилу вулкана Іван Грозний падає в океан невеликий струмок. Він неповноводний, але після дощів стає могутнім і грізним. Висота, з якої падає струмок – 141 метр. Це і є водоспад Ілля Муромець.

Ось як його описав відомий письменник, географ і мандрівник Ю.К.Єфремов: «Білі клапті туману блукають по проливу, по самій воді. Огинаємо миси, з-поза них випливають усе нові і нові білі хмаринки. Але ось з-поза чергового похмурого мису з’являється ще одна хмаринка якогось зловісно сірого кольору. Що це? Чому сіре серед білих туманних клаптів? Може, це димить гарячими газами яка-небудь тріщина на схилі вулкана? Проходимо ще кілька десятків метрів уперед –  і дістаємо відповідь на загадку. Сіра хмаринка виявляється густою хмарою бризгів від білосніжного водоспаду. Він виривається над обривом, як із ринви, потім майже горизонтально вигинається в повітрі й вільно падає. Утворюється вертикальний стовп води, віддалений на метр, а, може, й на декілька метрів від стінки схилу.

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!