Як у лісі загоюється “опік”?


Мабуть, багато кому з вас траплялося посидіти в лісі біля вогнища, помилуватися чарівною грою полум’я, відчути пахощі листового диму. А проте ніхто не замислюється над тим, що від вогнища на лісовій галявині залишається рана, яка ще не скоро загоїться. Для того, щоб її залікувати, лісу потрібно буде витратити і сили, і час.

Відновлення рослинності на місці опіку відбувається поступово і у певній послідовності. Першими на обгорілому ґрунті поселяються мохи, які розвиваються з крихітних спор, які розносить вітер. За кілька місяців на більшій частині згарища вже можна помітити зелений моховий покрив. Наступного року, після того, як розтане сніг, на місці колишнього вогнища з’явиться перша травичка – зніт, в народі її звуть «іван-чай».

Активно заселяють такі місця мати-й-мачуха. Рослини розвиваються дуже швидко, оскільки цьому сприяє велика кількість поживних речовин у ґрунті, які потрапили до нього з попелу. Дещо пізніше тут розростуться невеликими групами дерева: верби, осики, берези, ялини, сосни та інші. Насіння дерев переноситься вітром і бурхливо сходить на цьому місці, знаходячи на торішньому згарищі сприятливі умови для розвитку, адже тут багато світла, вологий і добре удобрений ґрунт, відсутній шар, який заважає проростанню дрібних насінин.

Не всім «першопоселенням» щастить вижити. На невеличкому клаптику розгортається справжня битва за територію. Швидко гинуть берези, які не витримують затемнення. Слідом за ними з тієї ж причини гинуть прорости сосни й осики. Як правило, з дерев зберігаються тільки верби та ялини. Зрештою колишнє згарище набуде зеленого покриву, де господарюватимуть типові лісові рослини.

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!