Чому наш мозок приймає ці плями за собаку?


Чому наш мозок приймає ці плями за собаку?

Дивлячись на цю картинку, ми бачимо одну велику пляму, яка складається з набору дрібніших плям. Так чому ж нам здається, що ми бачимо далматинця, що біжить? Все тому, що мозок грає з нами жарт, який називається Законом замикання.

Закон замикання – один із законів гештальт-психології. Його суть полягає в тому, що, коли ми бачимо щось незрозуміле, наш мозок намагається трансформувати це незрозуміле в щось знайоме. Іншими словами Закон замикання полягає в тенденції до заповнення пропусків в сприйманій фігурі.

Наприклад, на малюнку нам легко побачити вертикальні змінні колонки квадратів і кружків, чим горизонтальні ряди змінних через одну фігур. Чим сильніший зв’язок ми можемо знайти між окремими зображеннями (кухлі з кухлями, квадрати з квадратами), тим менш хаотичним здається цілий малюнок.

Хаос напружує, і це природно. Щоб хоч якось собі допомогти позбавиться від хаосу, наш організм користується Законом замикання, заповнюючи пропуски і повертаючи порядок в наш світ. Все це відбувається на підсвідомому рівні, як якийсь відгомін від настільки необхідного колись інстинкту виживання. Доісторичні люди, які могли швидше і з меншою кількістю підказок обчислити хижака, володіли великою перевагою – у них було куди більше шансів не стати в наступний момент чиїмсь обідом. Це пояснює, чому навіть щонайменший недолік можливості замикання заставляє нас відчувати себе так некомфортно. Плюс до цього, ідея Закону замикання полягає ще в одному ключовому аспекті процесу пошуку зв’язків між різними предметами і явищами: коли ми знаходимо такі зв’язки, наш мозок починає виробляти ендорфіни («гормони щастя»)

Це відбувається кожного разу, коли процес завершується: ви заповнюєте порожнє місце в колекції марок, закінчуєте книгу, знаходите гудзик, що закотився під диван. У такі моменти ваше тіло нагороджує вас емоційним підйомом за те, що ви зробили щось, як воно вважає, що підтримує ваше життя. І саме ендорфіни заставляють нас шукати ефект замикання як можна частіше і у всіх проявах нашого життя.

Чому наш мозок приймає ці плями за собаку?

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!